За матеріалами Religión en Libertad
Переклад Сredonews
Автор J.Lozano
Серафим Кашуба був таємним місіонером на усій території СРСР
Серафим Кашуба був таємним місіонером на усій території СРСР, провівши чотири десятиріччя поряд з депорованими. Цей священик здійснював своє служіння таємно на більшій частині СРСР. Протягом більш ніж чотири десятиліття священик капуцин Серафим Кашуба мандрував широкими просторами Радянського Союзу, таємно здійснюючи своє священицьке служіння: служив Меси по домівках і ніс слово Боже, в той час, коли християн знищували.
Він був відомий як Божий мандрівник, який побував на території сучасної України, Казахстану, Білорусії, Литви, Латвії та Естонії. Десятиліттями йому удавалося уникати радянських спецслужб, та він все ж таки був ув’язнений у тюрмі, звідки зумів втекти, щоби продовжити свою місію. Через такий темп життя Серафим Кашуба тяжко захворів. Він лікувався, але в 1970 році помер. У жовтні 2017 р. Папа Франциск підтвердив указ Конгрегації з Канонізації Святих, в якому визнавалися героїчні чесноти Серафима Кашуби, за які його уже можна звати «Шанованим».
Постраждав в часи боротьби нацистів, комуністів і українських націоналістів
Отець Кашуба народився у 1910 році недалеко від м. Львова, в наш час це територія України, хоча в той час це була частина Австро-Угорськоїх монархії. Він поступив до новіціату капуцинів в Польщі у віці 18 років, в 1932 році склав вічні обітниці, і був рукоположений у священики рік поспіль.
У 1940 році о. Кашуба повернувся на територію Львова і Волині, в той час окуповані СРСР, які пізніше перейшли під контроль нациської Германії, доки знову не були захвачені Радянським Союзом. Між тим, цьому священику довелося зіткнутися з націоналістами Української Повстанської Армії (УПА), які крім боротьби з нацистами і комуністами, проводили етнічну чистку поляків, які проживали на цій території.
Цей монах-капуцин відмовився залишати своїх парафіян, і об’їзжав усі міста і населені пункти, що їх нищили українські націоналісти. Кашуба дивом зумів врятувати своє життя після нападу на його дім.
Об’їзжаючи СССР
Як пригадує «National Catolic Register», уже знаходячись під комуністичним ігом, Кашуба зумів легально зареєструватися у якості священика в 1945 році в українському місті Рівне, і зосередив своє служіння на регіоні, що граничив з Польщею, а також відвідував зі служінням католиків, які проживали на території Латвії і Литви.
Підпілля і тюрма
У 1958 році СРСР заборонив о. Кашубі здійснювати священицьку діяльність, але цей капуцин проігнорував заборону: він ніс своє служіння таємно на Україні, в Білорусії, Литві і Естонії. У 1963 році він переїхав до Казахстану, куди радянська влада депортувала десятки тисяч польських католиків. Там Кашуба офіційно працював палітурником і таємно здійснював своє духовне служіння.
Врешті-решт радянські спецслужби його викрили, після чого Кашуба був заарештований і приговорений до тюремного ув’язнення. Через рік цому вдалося втекти, але, замість того, щоби виїхати далеко від того місця, він продовжив таємно служити в Казахстані.
Туберкульоз і глухота
Після стількох років підпілля і мадрів отець Серафим Кашуба захворів на туберкульоз і став страждати від прогресуючої глухоти: тому він зміг повернутися в Польщу, де був госпіталізований у 1968 році і переніс хірургічне втручання на легенях.
Він навідував депортованих католиків до самої смерті
Після одужання, у 1970 році, він повернувся в Казахстан і Україну, де продовжив піклуватися про тисячі депортованих католиків до самої своєї смерті, яка стался у 1977 році у Львові, коли о. Кашуба молився на бревіарії.
Багато людей з родин, яким допомагав цей монах-капуцин, після його смерті, не забули про його важливу працю, і до цього часу зберігають у своїх домівках приватні вівтарі, де цей Шанований священик десятиріччями таємно служив Меси.
