ДЕВ’ЯТНИЦЯ ДО ОТЦЯ СЕРАФИМА КАШУБИ

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ СЛУГА БОЖИЙ СЕРАФИМ КАШУБА (1910-1977)

СВЯЩЕННИК З ОРДЕНУ БРАТІВ МЕНШИХ КАПУЦИНІВ

АПОСТОЛ МИЛОСЕРДЯ

  Серафим (Алойзи) Кашуба народився у Львові в 1910 році. В 1928 році він вступив до Ордену капуцинів. В 1933 році Серафим отримав священицьке рукопокладення. Вибух Другої світової війни застав його у Львові. Восени 1940 року за власним бажанням і за згодою настоятелів о. Серафим відправився до Волині, де на безкрайніх теренах, позбавлених священників, у надзвичайно важких та небезпечних умовах ніс людям Бога. У 1958 році радянська влада заборонила йому здійснювати священицьку діяльність. Отець Серафим розпочав підпільну душпастирську працю. Він став мандрівним душпастирем католиків, розпорошених неосяжними просторами України, Казахстану та Сибіру. Ризикуючи втратити свободу і навіть життя, попри переслідування владою та позбавлення права на постійне місце проживання, не турбуючись про себе і не рахуючись зі своїм слабким здоров’ям, незламний духом, він відвідував вірних, проголошував їм Євангеліє, вділяв святі Таїнства. Серафим Кашуба помер у Львові 20 вересня 1977 року. Гроб отця Серафима знаходиться в монастирському храмі Братів Капуцинів у Вінниці.

 

  26 вересня 2017 року Папа Франциск підписав декрет про героїзм чеснот Слуги Божого, і тим самим формально завершив беатифікаційний процес. З цього моменту Серафим Кашуба має титул VENERABILIS DEI SERVUS – ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ СЛУГА БОЖИЙ. Для беатифікації потрібно ще ЧУДО. Тому заохочуємо до молитви в намірі цього знаку Небес.


ДЕВ’ЯТНИЦЯ

ДО ВЕЛЬМИШАНОВНОГО СЛУГИ БОЖОГО ОТЦЯ СЕРАФИМА КАШУБИ 

  Вельмишановного Слугу Божого Серафима Кашубу називають людиною восьми євангельських блаженств, тож в цій Дев’ятниці будемо розважати про те, як завдяки неустанній співпраці з Божою благодаттю він у своєму щоденному житті жив словом Нагірної проповіді Ісуса.

 Дев’ятницю слід відмовляти дев’ять днів поспіль. Протягом цього молебню можемо роздумувати над свідченням довіри до Господа у різних обставинах життя о. Серафима, яка відобразилась в його листах та щоденнику. Після роздумів необхідно прочитати молитви, якими щодня молився сам о. Серафим – «Богу слава» та «Боже мій», а також інші – «О милостиве Серце Ісуса» та «Слався, Царице». На закінчення кожного дня Дев’ятниці слід прочитати молитву за заступництвом Вельмишановного Слуги  Божого Серафима Кашуби, а також, якщо це можливо, можна відмовити Літанію до о. Серафима в тих намірах, в яких просимо про його заступництво в Бога.

 

МОЛИТВИ НА КОЖЕН ДЕНЬ ДЕВ’ЯТНИЦІ

Богу Слава, нехай буде вічна слава, честь Марії, пошана святим, мир живим, вічне спочивання померлим, здоров’я хворим, грішникам щире покаяння, праведним стійкість у доброму, мореплавцям на морі спокій, подорожуючим щаслива дорога.

 

Боже мій, вірю в Тебе, на Тебе уповаю і люблю Тебе понад усе, всією своєю душею, всім своїм серцем й усіма своїми силами. Люблю Тебе, бо Ти безмірно добрий і гідний безмежної любові. А оскільки люблю Тебе, каюсь з усього серця, що Тебе образив. Будь милосердний до мене, грішного. О Божественне Серце Ісуса, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії всі молитви, справи і хрести сьогоднішнього дня. Єднаю їх з тими намірами, в яких Ти сам за нас жертвуєш Себе на вівтарі. Жертвую їх Тобі за Святішого Отця, за Святу Церкву, за навернення грішників і в намірах, призначених на сьогоднішній день. Хочу також отримати всі відпусти, які сьогодні можу заслужити. Святий Ангеле-Охоронцю, Святий Отче Франциску й усі мої святі заступники, допомагайте мені, приведіть мене до Неба, аби я там разом з вами вічно прославляв Боже милосердя.

 

О милостиве Серце Ісуса, для якого неможливим є тільки одне: не мати співчуття до знедолених.  Тож прояви Своє милосердя до нас, бідних грішників, і зішли нам благодаті, про які Тебе просимо за посередництвом страждаючого й пречистого Серця Марії – Твоєї і нашої ніжної Матері. Амінь.

 

Слався, Царице, Мати милосердя! Життя, насолодо і надіє наша, слався! Ми до Тебе взиваємо, вигнанці, потомки Єви; по Тобі зітхаємо, тужимо і плачемо у цій юдолі сліз. Тому, Діво Маріє, Заступнице наша, просимо, зверни на нас милосердні очі, й Ісуса, благословенний плід утроби Твоєї, покажи нам по цьому вигнанні. О ласкава, о милосердна, о солодка Діво Маріє!

 

МОЛИТВА ЗА ЗАСТУПНИЦТВОМ

ВЕЛЬМИШАНОВНОГО СЛУГИ БОЖОГО СЕРАФИМА КАШУБИ

(на кожен день Дев’ятниці)

  Боже, Ти обдарував Свого Слугу Серафима гідністю Христового священства, а завдяки благодаті покликання до Ордену Братів Менших Капуцинів дозволив йому присвятити всі свої сили на Твою славу, для Твого Царства і заради спасіння людини.

  Вчини милостиво, щоби ми за його прикладом постійно вдосконалювались у дієвій любові до Тебе і Твоєї Церкви.

  Будь прославлений, Господи, в Твоєму Слузі Серафимі, в його житті і вчинках, дозволь мені втішатися його святим заступництвом й уділи благодаті, якої потребую…….. ( слід назвати наміри, в яких просимо заступництва о. Серафима).

  Тобі, Боже, в Трійці Єдиному, честь і слава на віки вічні. Амінь.

 

Отче наш, Радуйся Марія, Слава Отцю…



ЛІТАНІЯ ЗА ЗАСТУПНИЦТВОМ

ВЕЛЬМИШАНОВНОГО СЛУГИ БОЖОГО СЕРАФИМА КАШУБИ

 

Kyrie eleison, Chryste eleison, Kyrie eleison.

Христе, почуй нас. Христе, вислухай нас.

Отче Небесний, Боже, помилуй нас.

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.

Духу Святий, Боже, помилуй нас.

Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас.

 

Свята Маріє, молись за нас.

Святий Йосипе, молись за нас.

Святий Франциску, молись за нас.

Всі святі Серафимського Ордену, моліться за нас.

 

Вельмишановний Слуго Божий Серафиме, заступайся за нас,

Убогий сину Святого Франциска, заступайся за нас,

Гордосте Ордену Братів Менших Капуцинів, заступайся за нас,

Люблячий францисканську євангелічну дорогу, заступайся за нас,

Покликаний Господом до Його священства, заступайся за нас,

Вірний Богові в молитві, заступайся за нас,

Ведений Божим Провидінням, заступайся за нас,

Знаку присутності Господа на жорстокій землі, заступайся за нас,

Слухняний натхненням Святого Духа, заступайся за нас,

Послідовнику Христа убогого, покірного та розп’ятого, заступайся за нас,

Під плащем Марії укритий, заступайся за нас,

Ревний почитателю Найсвятішої Діви Марії, заступайся за нас,

Запалений вогнем любові до Бога і ближнього, заступайся за нас,

Апостоле Милосердя, заступайся за нас,

Апостоле поєднання, заступайся за нас,

Апостоле залишених, заступайся за нас,

Безстрашний священнику, заступайся за нас,

Слуго невтомний, заступайся за нас,

Служителю вірним, заступайся за нас,

Який шукав загублених, заступайся за нас,

Який став  всім для всіх, заступайся за нас,

Який виступав на захист віри, заступайся за нас,

Який   терпів переслідування за віру, заступайся за нас,

Який  піклувався про вірність Церкві, заступайся за нас,

Багаторазово засуджений на заслання, заступайся за нас,

Стійкий у вірі всупереч загрозам та арештам, заступайся за нас,

Відданий душпастирському служінню аж до смерті, заступайся за нас,

Покровителю переслідуваних, заступайся за нас,

Покровителю доброї смерті, заступайся за нас,

 

Агнче Божий, що береш гріхи світу, прости нас, Господи,

Агнче Божий, що береш гріхи світу, вислухай нас, Господи,

Агнче Божий, що береш гріхи світу, помилуй нас, Господи.

 

Ти вчинив його,  Господи, Апостолом Свого безмежного милосердя

І свідченням Своєї турботливої любові до переслідуваних.

 

Молімося:

  Боже, Ти обдарував Слугу Твого Серафима гідністю Христового священства, а завдяки благодаті чернечого покликання дозволив йому присвятити всі свої сили на Твою славу, для Твого Царства і заради спасіння людини. Вчини милостиво, щоби ми за його прикладом постійно вдосконалювались у дієвій любові до Тебе і Твоєї Церкви. Через Христа, Господа нашого. Амінь.



1 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ ВБОГІ ДУХОМ

«Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт 5:3).

«Шукайте ж найперше Царства Божого і правди Його, а все інше вам додасться» (Мт 6:19-21, 33).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

 «Прикро мені залишити вірних без жодної опіки. В дійсності поляків є щораз менше, але залишаються католики чехи, які, ймовірно, не швидко виїдуть. Їх більше за тисячу – охоче приходять до костьолу, співають своєю мовою і просять не залишати їх. Чи можу я в таких умовах залишити костьоли на милість і немилість? Моя родина вже виїхала зі Львова, брати з монастиря також – і більш нічого мене тут не тримає, нічого не зобов’язує – тільки б виконати Божу волю. Якою вона є?» (12.06.1946 р.).

 «Доїжджаємо до Здолбунова. Думки снують в голові: треба вирішувати. Потім буде запізно. Якби з кимось порадитись. Пригадується мені якийсь голос, це знайомий священик каже: «Отче, всі мусимо виїхати, можливо, ви залишитеся […]»

 В Здолбунові не було вже часу задумуватись. Коли поїзд із тріском гальм зупинився, я взяв валізку, попрощався тільки з Анелею і непомітно перейшов колію. Ні, не залишу вас. Але тепер потрібно до Рівного. Сьогодні день св. Клари – насправді ясний, чудовий день першої нової праці […]» (11.08.1945р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, життя Твого Слуги Серафима вирізнялось духом євангельської убогості. Вчини, щоб за його заступництвом ми не були прив’язані до цього світу, що проминає, але любили Тебе – єдиний скарб наших сердець. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

2 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ ЗАСМУЧЕНІ

 «Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені» (Мт 5:4).

«Хто служить Мені, хай іде слідом за Мною: і де Я, там і слуга Мій буде…» (Йн 12, 26).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

 «Жодним чином не можу дозволити собі, щоби перемогло мене переконання в тому, що є підлі люди, для яких немає нічого святого» (29.08.1958 р.).

«В Білу Суботу 11 квітня після Служби Божої відібрали в мене право бути настоятелем. І був я звільнений з цього служіння. Як шкода, що не маєте можливості прочитати тієї брехні про мене в газеті, бо можна добре посміятися, хоч і крізь сльози, над нісенітницями тих редакторів, які користуються тим, що можуть без перешкод позбавляти честі приречених жертв. Стосовно себе я навіть вдячний їм, тому що тільки тепер відчуваю себе справжнім учнем Того, Хто сказав: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради» (08.05.1958 р.).

 «На кожному кроці зустрічаюсь із такою потворною брехнею та наклепами проти мене, що нічого мене вже не здивує, що б мені не казали. Оскільки інші більше пережили і гірше з ними обходились, нема чого розкисати.

Тепер досвідчую восьме блаженство, я дякую за все Тому, Хто сказав ці слова для нашої втіхи (Мт 5,10). Я не знав, що можна так брехати, та ще й публічно, всупереч очевидних речей, для того тільки, щоб досягнути своєї мети. Чи можете повірити, що якийсь чиновник з «уряду» в розмові з людьми обізвав мене просто хуліганом […]. Зрештою, я, можливо, буду вимушений виїхати – проте весь час шукаю Божої волі. Нічого більше не прагну, тільки щоб її пізнати. На разі перебуваю в Рівному» (1959 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій Слуга Серафим завжди відчував над собою Твоє безустанне Провидіння. Вчини, щоб ми за його заступництвом із терпеливістю зносили всі життєві негаразди та страждання та, поєднавшись із Твоїм Сином на Хресті, осягнули славу Воскресіння. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

3 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ ТИХІ

«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт 5:5).

«Прийдіть до Мене, усі втомлені та обтяжені, і Я вас заспокою вас! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і покірний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мт 11: 28-30).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«…Коли було розпочато клопотання до влади про дозвіл на служіння священика в костьолі в Самборi, я знову отримав відмову. Невідомо, чи довго тут побуду […]. Може, мені Господь Бог допоможе. Останній священик виїхав звідси пару місяців тому. Вірних залишилось пару тисяч. […]. Не хвилюйтеся. Вчора в Літургії ми читали чудові слова св. Павла: «Радуйтеся у Господі… Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші […]»

(1959 р.).

 «Ваш Серафим приступає до нової роботи – буду продавати ліки. Напевно, скажете, що не на таку професію я навчався, але різними є шляхи Господні і всі вони ведуть до мети. А я щоденно зітхаю: «Покажи мені Свої дороги». Постійно відчуваю над собою неустанне Провидіння. Я тимчасово прописаний у самотньої хворобливої жінки, яка опікується мною, хоча сама нездужає. Вже те, що можу лікуватись в осередку найкращої медицини, є великим добродійством»

(13.12.1962 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій Слуга Серафим через віру і любов був глибоко занурений у Тебе. Вчини, щоб ми за його заступництвом покладались в усіх обставинах життя лише на Твоє милосердя. Через Христа, Господа нашого. Амінь. 

 

4 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ СПРАГЛІ СПРАВЕДЛИВОСТІ

«Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони нагодовані будуть» (Мт 5:6).

«Я - хліб життя. Хто приходить до Мене - не голодуватиме; хто в Мене вірує -  не матиме спраги ніколи» (Йн 6:35).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Несподівано я був засланий до Ариктинського радгоспу. Я залишусь тут на довший час на роботі, поки що не знаю якій. І до нас, немічних, стосуються слова Вчителя: «Коли ти молодший був, ходив, куди сам бажав, а як постарієшся, поведуть тебе, куди не схочеш». Для св. Петра це означало хрест головою вниз, для таких марних слуг, як я, також знаходиться маленький хрест, щоби освятити мою негідну жертву. Бо чого була би варта тут вся ця праця?» (01.04.1966 р.).

«Моє «покарання» бере відлік від 16 березня, тобто сьогодні минув перший місяць. А скільки їх ще буде? Немає бажання рахувати. Бо тільки Господь Бог знає, що Він призначив мені. Які дивні ці дороги, якими Він мене провадить. Бо в Арикти не було би священика, якби не моє заслання […]. Сьогодні вранці у нас була урочиста Служба. Св. Петро чуйно промовляв до новохрещених дітей. Це також стосувалося відроджених в освячуючій благодаті: «Залиште злобу, неначе новонароджені дитятка, що підкріпляються духовним, чистим молоком – а пізнаєте, який добрий Господь!» Скільки їх ще знайдеться, тих «живих каменів», для відбудови духовного дому?» (16.04.1966 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, найбільшим прагненням Твого Слуги Серафима було в усьому відчитувати Божу волю. Вчини, щоб ми за його заступництвом шукали не людської справедливості, але Божої. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

5 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ МИЛОСЕРДНІ

«Блаженні милосердні, бо помилувані вони будуть» (Мт 5:7.)

«Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний! Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте і не будете засуджені; простіть і вам проститься» (Лк 6:36,37).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Зійшлися жінки з дітьми до Хрещення, бо мої сестри розпочали апостольську працю. Я охрестив тільки одну дівчинку, але контакт був нав’язаний.  Сьогодні вперше на Божій Службі було дев’ятнадцятеро. Георгій служив у комжі. Співати не можемо, бо крізь стіни чути, а там живуть чужі […]. Вчора було ще одне Хрещення, а сьогодні вранці ми мали чудовий момент: прийняття Георгія до Францисканського Ордену Світських» (30.04.1966 р.).

«Я попрощався зі сльозами на очах із сестрами, як справжній брат […]. Хотілось би написати їм сердечне послання в стилистиці апостола Павла, але я зміг лише сказати крізь сльози, заїкаючись: «Тривайте і зростайте в любові…[…]» (1966 р.).

«Ще переживаю вчорашнє прощання. Чи був літак і чи сьогодні вони вдома або принаймні в Емми? Радію, що дав їм на дорогу Найкращого Друга – Ісуса Євхаристійного. Це так прекрасно-зворушливо. Як колись Ти, Ісусе, говорив до учнів: «Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас», так тепер негідний слуга посилає Тебе, щоб Ти йшов туди, куди він іти не може. Ніщо не переривається – змінюється тільки форма, так, як вона мала би змінитись, якби я лежав в лікарні» (19.04.1966 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій Слуга Серафим палав гарячою любов’ю до ближнього. Вчини, щоб ми за його заступництвом поспішали на допомогу потребуючим. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

6 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ ЧИСТІ СЕРЦЕМ

«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт 5:8).

«Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих і розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так Тобі було до вподоби!» (Мт 11:25).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Бог взяв мене за руку, як примхливу дитину, і наказав іти дорогою, яку сам для мене вибрав. Сьогодні я намагався вдуматися в слова Ісуса: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе». Важко мені зрозуміти їх в повноті.  Що тут є з моєї жертви, якщо все вимушене? Чи це є зреченням – спочатку ув’язнення, а потім Арикти й Аршатинськ? Хіба найпрекрасніша дорога не втратить своєї краси, якщо мусиш нею йти і якщо жодну іншу не можна обрати? […]» (09.08.1966 р.).

«В середу рано в мою відсутність приходив міліціонер – дуже мене розшукував. Це зіпсувало нам свято. Коли ми повернулись, всі були збуджені – говорили про те, що він ось-ось може знову з’явитися. Було би шкода, бо Аня приїхала з дівчатками і привезла ще якусь жінку, виховану в притулку, яка ніколи ще не сповідувалась[…]. Не все було так, як треба – потрібно було поспішати. Але на Божій Службі всі були в повному складі» (12.06.1966 р.).

«Я залишив «Євхаристійний Хліб» для Тайинши та, не зволікаючи, попрощався. Я мав намір повернутися і ще прийняти Анну до Третього Ордену, бо вона того прагнула. Після сніданку прийшла Міла. Я дорікнув її за смутний вираз обличчя. Адже ми маємо дякувати Господу Богу за те, що ми пережили. Більше ми не могли говорити. З’явився дільничний і сказав збиратися в дорогу […]. Начальник міліції сказав, що відправить мене до якогось віддаленого радгоспу на роботу пастуха»(1966p.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій Слуга Серафим був приятелем людей, «викинутих за борт життя». Вчини, щоб ми за його заступництвом піклувалися про добро для інших та про спасіння душ. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

7 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ МИРОТВОРЦІ

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт 5:9).

«Та Я не Сам, бо зі Мною - Отець! Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся!  Я бо подолав світ!Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не як світ дає, Я даю вам мир. Серце ваше нехай не тривожиться, і не страхається!» (Йн 16:32,33; 14:27).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Душі справедливих – в руці Бога. Сьогодні після Причастя прийшло до мене сильне переконання, що Господь Бог забрав у мене все для того, щоб врешті-решт я зрозумів, що Він є для мене всім […]. Ось найважливіша наука: «Вам бо треба терпеливості, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю». Бо небагато залишилось часу» (19.09.1966 р.).

«Благослови, душе моя, Господа». Сьогодні майже всі ми були зворушені. Адже як не піддатися благому відчуттю того, що надприродна сила керує нами, коли споглядаємо на четверо дівчат, що приступають до першого Святого Причастя. Скільки потрібно було пережити труднощів, щоби до цього дожити […]. Прекрасний день закінчився, але ще втретє стаємо при вівтарі, щоб почути заклик: «Шукайте Царства Божого». Де воно, що потрібно його шукати? Чи можливо його віднайти в цих безнадійних, засмучених селах та радгоспах? […]» (04.09.1966 р.).

 «Поступово повертаються до мене розсіяні речі. Якщо все постягати до купи, був би немалий магазин. Але не думаю про це. Все це обтяжує мене, і насправді я щиро радів, коли в Рівному в мене все конфіскували. Тепер я знову нав’ючений і не можливо пояснити коханим душам, що вже вистачить мені речей. Починаю губитися в дрібницях і шукати вигоди. А за стіною ночує якась бідна людина і напевно не так вигідно, як я. А св. Франциск не міг змиритися, що хтось є бідніший за нього» (14.10.1966 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, в усіх обставинах життя провідним гаслом Твого Слуги Серафима були слова: «Моїм життям є Ісус». Вчини, щоб ми за його заступництвом пробачали з усього серця та були правдивими носіями миру. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

8 ДЕНЬ – БЛАЖЕННІ ПЕРЕСЛІДУВАНІ ЗА ПРАВДУ

 «Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради.

Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах; так бо переслідували пророків, які були перед вами» (Мт 5:10-12).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Часто в глибині душі приходить мені думка дякувати за духовне батьківство, завдяки якому родина розростається до безкінечності, а людина почувається легко, як птах без гнізда…» (17.01.1968 р.).

 «Взагалі, всі для мене є добрими. Відчуваю, що люблю їх, як братів, а посеред них сильніше тих, хто є найбільш  нещасливим. Кого би не зворушив той бідняк, який вічно падає на коліна на своїх цурпалках і щось говорить, так, наче молиться, а бо той старичок, що лежить нерухомо, скільки я не заглядав до нього крізь засклені двері. А скільки злиднів криється в палатах, де лежать каліки, що не підносяться з ліжок! Якби їх всіх можна було жертвувати Ісусу, а їхнє терпіння освятити хрестом…» (02.01.1967 р.).

«Завжди почуваюся добре, особливо у святковий час, який швидко минає. Цьому відчуттю не перешкоджає свідомість, що лампа догасає і коптить. Так має бути у звичайному порядку речей. […] Місцевий лікар повідомив ясно, що якщо хвороба повернеться, то не буде жодного спасіння. Життя, як в круговерті, біжить вперед, і волосся сивіє, але маю гумор, особливо коли голосно співають… Моє здоров’я, як тут кажуть, неважне. Богу хай буде подяка і ще й з додатком «Алілуя, алілуя!» (10.05.1971 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій слуга Серафим прагнув бути «оборонцем вірності Церкві». Вчини, щоб ми за його заступництвом відкрито сповідували нашу віру попри несприйняття і спротив світу. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

9 ДЕНЬ - ВИ СІЛЬ ЗЕМЛІ… ВИ СВІТЛО СВІТУ!

«Ви сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.

Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі. (Мт 5:13-16).

 

Зі  Щоденника та листів о. Серафима Кашуби:

«Насправді, не знаю, як буде з моєю смертю. Так багато ще не вирішених справ. В монастирі або на якихось далеких місіях було би по-іншому, а тут, якщо хочеш посповідатись, мусиш добрих пару днів або тижнів шукати, бо мало хто є на місці, навіть отця Буковинського після важкої дороги не застати […]» (15.07.1973 р).

«В ніч з 28-го на 29 (на св. Йоана Хрестителя) розпочався в мене сильний вибух крові з легень, внаслідок чого відвезли мене до лікарні. […] Маю сильну підозру на рак, хоч на разі мені про це нічого не говорять, а в такому випадку справа була би короткою […], але що тут мудрувати? Смерть переміг тільки Він, і тому вона не є страшною. В будь-якому разі очікую на Ваші молитви, щоби вдалось перейти поріг смерті без тягарів, але також і не з порожніми руками […]» (19.09. 1974 р.).

«Прийшла десята річниця моєї мандрівки від Арикти до Аршатинська, в наступному році чекає двадцята річниця мого вигнання з Рівного. Все таке прекрасне. Нічому не дивуюсь, а за все дякую – як апостол Павло – радуючись в терпінні, хоч тут і нема порівняння […]» (15.06.1977 р.).

Молитва:

Всемогутній Отче, Твій слуга Серафим вірно йшов за Твоїм Сином Ісусом Христом до самої смерті. Вчини, щоб ми за його заступництвом не зійшли зі стежин життя і привели до Твого Царства інших. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

«Я маю ще інші завдання: затуляти проломи й шукати крихти»

(о. Серафим Кашуба).



Молитви Дев'ятниці до о. Серафима Кашуби можна скачати у форматі PDF або Googl

 

Свідчення про отримані благодаті просимо надсилати на адресу:

Брат Костянтин Морозов, вул. Соборна, 12, 21050 Вінниця

тел/факс: (0432) 35-02-21

 

konstantinofmcap@gmail.com

Сайт Кустодії Отдену Братів Менших Капуцинів в Україні і Росії

http://kap.org.ua/ 

бул. Перова, 1 Б, Київ, 02125, Україна

e-mail: ofmcap.ua@gmail.com