ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 23. July 2020

18.07.1966 р. "День св. Каміля – в пам’яті цілий вир образів, котрі змінюють один одного як діафільм. Ось замарстинівський цвинтар (...) це пам’ятка про страшні дні холери. Як легенду нам розповідали в дитинстві про о. Альфонса, який у білому халаті ходив усюди і ніс втіху зараженим. Але найбільш живо постають у пам’яті подорожі до хворих з Єлизаветою..."

СВІДЧЕННЯ · 17. March 2019

* * * Немов розв’язка залізничних колій, На схудлому обличчі – все життя: Малюнок складок – сподівань і болю, Поневірянь і мандрів відбиття. Здається, в ньому жодної кровинки – Дав без останку, вщент, до дна. Якщо любити – значить без зупинки, І байдуже – чи осінь, чи весна....

СВІДЧЕННЯ · 17. September 2018

Брат Казимір Гузік: "В будинках багатьох францисканців зберігаються фотографії зроблені з оригіналу старих зображень св. Франциск на горі Альверні, коли Він отримує стигмати. Ймовірно, оригінал був пам’яткою з часів о. Серафима, котрий не лише приймав до терціарів, але і як міг піклувався ними, особливо близькими серцю за покликанням. Саме в них, в Першотравенську, я знайшов слід Серафима Кашуби сьогодні."

СВІДЧЕННЯ · 06. September 2018

Розповідає Марійка: «…В ночі вікна закривають, і звозять і зносять дітей, старих та хворих, а також приходять ті хто до сповіді. Повна хата людей… І він посповідав, похрестив дітей, все-все поробив, а пізніше його іноді ще в Медведово забирали. А одного разу, кажуть, став [отець Серафим] так на порозі одного з будинків і каже «І куди йти, і до кого йти?..».