Отець Серафим часто відвідував католиків у місті Кокшетау. У 1968 році його приймала сім’я Станіслава Радваницького. Як згадує Анатолій Єфімов, онук Станіслава, який на той момент був кількарічним хлопчиком, після відправи Божої Служби отець Серафим відпочивав в окремій кімнаті, яку було виділено для нього. Малий Анатолій заходив і уважно дивився на незнайомого „дядю”. Незнайомець читав книжку, сидячи за столом. Кожного разу, коли було відомо, що отець має приїхати, декілька чоловіків разом із Станіславом приходили до вокзалу і непомітно, щоби не привернути зайвої уваги сторонніх людей, зустрічали і вітали з приїздом священника. Отець Серафим віддавав їм свої речі, щоб у випадку перевірки з боку міліції вони не пропали. Анатолій згадує, що тоді чоловіки йшли разом з отцем Серафимом, але на відстані, вдаючи, що не знають один одного.
Столик служив вівтарем, а тумбочка для образів – підставкою під час відправи Святих Служб, тому сім’я Радваницьких, переїжджаючи у 80-х роках до України, забрали із собою цей особливий стіл-вівтар.
Коли вже в Красилові Ядвіга Радваницька, дружина Станіслава, приймала для сповіді священника, то відправа відбувалась власне за цим столом, за яким правив колись о. Серафим. На фото можна побачити момент передачі Анатолієм столу-вівтаря братам капуцинам із відповідним посвідченням, завіреним його особистим підписом (переклад – нижче).
Два столи, які пов’язані з перебуванням о. Серафима в Казахстані, знаходяться в монастирі братів капуцинів, як рідкісна пам’ятка апостольства мандрівного священника, а також доказ вдячної пам’яті та пошани з боку вірних до тих речей, якими користувався Вельмишановний Слуга Божий.
Посвідчення
про достовірність речі, якою користувався Вельмишановний Слуга Божий о. Серафим Кашуба.
Я, Анатолій Єфімов, що підписався нижче, підтверджую, що привезений моєю родиною з Казахстану столик є насправді тим столом, за яким під час відвідин у домі моєї бабусі в Казахстані відправляв Божу Службу о. Серафим Кашуба.
Я є наочним свідком тих подій і підтверджую власноручним підписом правдивість мого свідчення.
11.01.2018 Красилів, Україна
Анатолій Єфімов