«6 серпня 1966 р.
Знову дивно складається. Саме п’ять місяців назад мене забрали і якразпісля читання того ж самого Євангелія, що й на сьогодні.
Але тоді була друга неділя посту, а сьогодні свято – відпуст в Сарнах – а я їду в Аршатинськ...»
7.07.1966 р. "Жентеке. Дивлюся у вікно – аж болять очі – вікна автобуса спалахують від сонця. Не можу стриматися, щоб не відхилити шторку, коли проїжджає поряд. Бачу витягнуті на прощання руки. Було їх чотири – дві Вікторії, Катя і Яворська..."
Отець Серафим часто відвідував католиків у місті Кокшетау. Столик служив вівтарем, а тумбочка для образів - підставкою під час відправи Святих Служб...
19 квітня 1966 р. Церква була дуже живою, тому що вона не мала нестатку в Євхаристії – навіть якщо вона була лише деколи доступна для вірних, - тому що їй не бракувало душ із міцною вірою в Євхаристійну таємницю, тому що їй не бракувало жінок, часто матерів і бабусь, зі «священицькою душею».