5 червня 1966 р. ...тепер він перебуває в селі з таємничою назвою "Жантеке", приблизно в 30 км від Арикти. Маючи відносну свободу пересування і дій, він поспішає скористатися найменшою нагодою зустрічі з вірними, які там живуть. До того ж на 5 червня 1966 року припадає Перша П'ятниця місяця – час особливої пошани до Серця Ісуса.
Розповідає Марійка: «…В ночі вікна закривають, і звозять і зносять дітей, старих та хворих, а також приходять ті хто до сповіді. Повна хата людей… І він посповідав, похрестив дітей, все-все поробив, а пізніше його іноді ще в Медведово забирали. А одного разу, кажуть, став [отець Серафим] так на порозі одного з будинків і каже «І куди йти, і до кого йти?..».
Отець Серафим згадує, що виїзд на деякий час і перебування за стінами монастиря, а також далеко від чернечої родини був погоджений з настоятелем, який на той час був у Львові. Однак, як виявилось, тимчасовий душпастирський виїзд на Волинь для підтримки священиків та вірних, які опинились у скрутних обставинах, обернувся для Слуги Божого на довготривале, багаторічне перебування за межами монастирської спільноти. Цього о. Серафим не узгоджував з вищим настоятелем капуцинів.
Отець Серафим часто відвідував католиків у місті Кокшетау. Столик служив вівтарем, а тумбочка для образів - підставкою під час відправи Святих Служб...