ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 23. July 2020
18.07.1966 р. "День св. Каміля – в пам’яті цілий вир образів, котрі змінюють один одного як діафільм. Ось замарстинівський цвинтар (...) це пам’ятка про страшні дні холери. Як легенду нам розповідали в дитинстві про о. Альфонса, який у білому халаті ходив усюди і ніс втіху зараженим. Але найбільш живо постають у пам’яті подорожі до хворих з Єлизаветою..."
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 07. June 2020
9 липня 1966 р. О. Серафим пише у щоденнику, що п’ятнадцять дітей очікували Таїнства і майже всі не були охрещені. Він здивований, що батьки, не маючи доступу до священика, самі не охрестили своїх синів та дочок. Адже така практика вже давно була дуже поширеною серед католиків у Радянському Союзі...
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 20. May 2020
7.07.1966 р. "Жентеке. Дивлюся у вікно – аж болять очі – вікна автобуса спалахують від сонця. Не можу стриматися, щоб не відхилити шторку, коли проїжджає поряд. Бачу витягнуті на прощання руки. Було їх чотири – дві Вікторії, Катя і Яворська..."
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 05. September 2019
25 червня 1966 р. Лише двома словами "шнурок" і "скапулярій" отець Серафим свідчить про те, яким важливим в його житті є родинне коло правдивих сестер і братів. Імена багатьох з них так і залишаться невідомими, але в серці Слуги Божого він пам'ятав про кожного з них… "Матері", "дружини", "сини". Вони нагадують йому про духовне батьківство. Ці зворушливі слова "отче", "батьку", "тату" в устах сотень і тисяч – для нього це велика нагорода.
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 11. May 2019
"20 червня 1966 р. Відпуст у Корці не дає мені спокою. Тому що це було пережиття, на яке чекали з року в рік. Невдовзі після від’їзду настоятеля корецька делегація зареєструвала нову спільноту – "двадцятку", і тоді було призначено день першого богослужіння. Храм я застав оголеним. З вівтаря зник св. Антоній, в закристії, крім старої чаші і такого ж старенького орнату, не було дослівно майже нічого..."
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 31. January 2019
11 червня 1966 р. "...ніхто не знав, що може відбутися наступної хвилини. Чітко визначеним було лише місце заслання – віддалений радгосп Арикти, хоч у паспорті Кашуби стояла лаконічна позначка: "обмежений у правах пересуваннях в межах Кургальджинського (сьогодні – Коргальжинського) району Акмолинської області"
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 10. January 2019
11 червня 1966 р. Спадає мені на думку, що Анна та інші духовні дочки та сини отця Серафима мали глибоке розуміння того, наскільки важливим є проголошення Ісуса невіруючим людям. Якими б не були важкими часи, важливо не лише зміцнювати власну віру, але й проповідувати спасіння в Ісусі тим, хто не знає Господа...
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 07. December 2018
6 червня 1966 року. Наближається сумна для отця Серафима дата, яка, незважаючи на вир буреломних подій у його житті, ніколи не стирається з його пам'яті: рівно двадцять років тому – 9 червня 1946 року – в Розвадові (нині – округ міста Стальова Воля) померла його старша сестра Яніна
ЩОДЕННИК О. СЕРАФИМА КАШУБИ · 16. October 2018
Майже щодня отець Серафим відкриває зошит свого Щоденника. Його сторінки, немов незримі двері, ведуть углиб внутрішнього світу Слуги Божого, його духовних переживань і думок, досвіду віри і любові до Христа. 2 червня 1966 року Кашуба робить у Щоденнику наступний запис, який з першого погляду здається звичайною фіксацією останніх подій в його житті. Але насправді за ним криється набагато глибший зміст.
СВІДЧЕННЯ · 17. September 2018
Брат Казимір Гузік: "В будинках багатьох францисканців зберігаються фотографії зроблені з оригіналу старих зображень св. Франциск на горі Альверні, коли Він отримує стигмати. Ймовірно, оригінал був пам’яткою з часів о. Серафима, котрий не лише приймав до терціарів, але і як міг піклувався ними, особливо близькими серцю за покликанням. Саме в них, в Першотравенську, я знайшов слід Серафима Кашуби сьогодні."